... знову мене здивував ( Read more... )

Вчора ліплю вареники, підбігає до мене Устимко, беру його на руки, цьомаю і усвідомлюю ( Read more... )

встаю вранці, заглядаю в баняк з кашею, плануючи решті віднести собаці, і бачу там поломану дерев'яну ложку. Питаю Вадима ( Read more... )

Ще наче вчора я з сумом в голосі і сльозами на очах говорила Ігорю, що нема мені життя, бо нема з ким "по душах" поговорити. Віртуальні друзі - це чудово, спілкування з чоловіком - теж чудово, а от поговорити! з кимось, хто розуміє, а не дивиться на мене, як на інопланетянина ( Read more... )

Сиджу вчора біля компа, щось посилено програмую, тут чую якась маленька ручка пхається мені до рота.... дивлюсь - а то Устим з щасливущим виразом обличчя пригощає мене знайденими макаронами )))) і так тішиться, як я їх їм! Якось показала йому, як маму годувати, а він маленький запамятав! Отаке щастя мені ( Read more... )